Новости

Економічна ситуація нашої країни зумовила неможливість деяких підприємців здійснювати свою діяльність. Процеси, які відбуваються в економіці та політиці нашої держави, призвели до того, що на сьогоднішній день актуальною є проблема банкрутства суб`єктів підприємницької діяльності. Зокрема, збанкрутіли чи опинилися під загрозою банкрутства суб`єкти малого, середнього бізнесу та фізичні особи – підприємці, як представники найбільш уразливого сектора вітчизняних господарюючих суб`єктів.

Особливу увагу хотілося б звернути на стрімку втрату платоспроможності фізичними особами – підприємцями. Аналізуючи законодавство України, яке регулює питання банкрутства підприємців, а саме, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», хотілося б зауважити, що перед державою не стоїть мета сприяти банкрутству господарюючих суб`єктів, але цього виявляється недостатньо. Законодавство нашої держави в цій сфері вважається «помірно продебіторським», тобто держава досить лояльно ставиться до громадян – боржників. Хоча мова про лояльність в цій ситуації може йти доволі умовно. Зокрема про направленість законодавчих норм на відновлення платоспроможності боржника свідчать положення про те, що боржник може подати план погашення боргів під час провадження у справі про банкрутство, який підлягає затвердженню господарським судом, за відсутності заперечень кредиторів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців. Варто сказати, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця відкривається господарським судом за заявою боржника або його кредиторів. Направленістю законодавчих норм на відновлення платоспроможності можна вважати також те, що за мотивованим клопотанням боржника зі складу ліквідаційної маси, тобто сукупності майна, яке підлягає примусовій реалізації, може бути виключене майно, якщо воно є неліквідним чи доход від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів.

Також окремо хотілося б зазначити про порядок стягнення з боржника фізичної особи — підприємця нерухомого майна. Згідно зі статтею 62 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру. Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб. У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у 20-денний строк, з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Таким чином, з огляду на економічну ситуацію в нашій країні стає очевидно, що реалізації вказаних положень недостатньо для стабілізації ситуації зі спроможністю фізичних осіб – підприємців відповідати за власними господарськими зобов`язаннями. Скоріш за все, на законодавчому рівні має бути запроваджена система заходів по мінімізації податкових платежів для суб`єктів підприємницької діяльності, виключення необґрунтованих перевірок фінансово - господарської діяльності підприємців та інших необхідних заходів, а також має бути забезпечено ефективне виконання необхідних заходів відповідними органами державної влади. Це потрібно для належного підтримання державою малого та середнього бізнесу, представниками якого і є громадяни – підприємці, адже саме ці структури вітчизняної економіки є основою та рушійною силою нашої держави.

Отримати юридичну консультацiю по цьому питанню,  а також  інші  юридичні послуги  вы завжди  маете можливість  у спеціалистів Юридическої компанії  АСАД.